Вимоги до наукових статей[1], що подаються в збірник
наукових праць "Студії мистецтвознавчі"



Оформлення

Стаття подається в електронному вигляді в редакторі Word for Windows 6.0 і вище, а також роздруковується на папері формату А 4 гарнітурою Times New Roman Cyr, кеглем 14 (малюнки, таблиці теж кеглем 14) з інтервалом 1,5 без переносів. Сторінки обов’язково мають бути пронумерованими (унизу сторінки, праворуч). При наборі тексту слід потрібно розрізняти символи «дефіс» та «тире». Лапки подавати у такому вигляді «».

Розміри полів:

      ліве - 30 мм
      праве - 15 мм
      верхнє - 20 мм
      нижнє - 20 мм.


До статті обов’язково подаються:

      - назва статті (українською, російською та англійською мовами);
      - розширене резюме українською та англійською мовами, обсягом 1–2 сторінки кожне;
      - коротка анотація (українською, російською та англійською мовами);
      - ключові слова (українською, російською та англійською мовами);
      - інформація про автора: прізвище, ім’я та по батькові (повністю), вчене звання (якщо є), посада (де і ким працює), телефони, електронна адреса (для зворотного зв’язку з редакцією), коло наукових зацікавлень;
      - література згідно з вимогами ВАКу (див.: Введення в дію нового стандарту з бібліографічного опису. ДСТУ ГОСТ 7.1:2006. Основні відмінності від ГОСТ 7.1.–84. Нові правила бібліографічного опису. http://www.ukrbook.net/DSTU_pabl.htm);
      - рецензія з підписом рецензента.

Стаття має відповідати вимогам наукового стилю викладу та правилам чинного правопису. За достовірність поданої у статті інформації, зміст, правильність написання власних назв (прізвища, імена, географічні назви, назви закладів тощо) та висновки повну відповідальність несе автор (автори).


Загальні правила цитування та посилання
на використані джерела

При написанні статті автор повинен дати посилання на джерела, які наводяться в тексті. Для цього за абеткою складається список використаної літератури (спочатку подаються назви кирилицею, потім – латиницею).

Посилання в тексті на джерело (або кілька джерел) подаються в квадратних дужках із зазначенням порядкового номеру згідно зі списком літератури, розміщеного в кінці статті (наприклад: «... у працях [1–7] або [1, 7], [1; 6; 10]»).

Якщо в тексті необхідно зробити посилання на складову частину або на конкретні сторінки відповідного джерела, то в квадратних дужках біля порядкового номера джерела після коми зазначається частина видання (наприклад: [2, т. 1]) та номер сторінки (наприклад: [3, с. 52]).

Приклад:

Цитата в тексті: «…незважаючи на пріоритетне значення мовних каналів зв’язку між діловими партнерами, ні в якому разі не можна ігнорувати найбільші канали передачі інформації» [6, с. 23].

Відповідний опис у переліку посилань:

6. Дороніна М. С. Культура спілкування ділових людей : навч. посіб. / М. С. Дороніна. – К. : КМ Асаdеmіа,1998. – 192 с.


Оформлення списку літератури

Список літератури — елемент бібліографічного апарату, який містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.

Джерела розміщуються за абеткою прізвищ перших авторів або заголовків.

Відомості про джерела, включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог ВАКу (бюлетень ВАК України, № 3, 2008 р.).

Скорочення в бібліографічних відомостях подаються згідно з державним стандартом ДСТУ 3582–97 (див.: [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.library.ukma.kiev.ua/fileadmin/documents/Bibliography/26_DCTU3582-97.pdf.).


Ілюстрації

Ілюстрації (світлини, малюнки тощо) подають в окремому файлі у форматі jpeg; нотні зразки – у форматі tiff.

Підписи для ілюстрацій подають в основному файлі після тексту статті або окремим файлом.

Підпис зазвичай включає такі елементи:



  1. ↑Загальний обсяг статті: 0,5 – 1 др. арк.